МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

 ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ІНСТРУКТАЖІВ З БЖД

З УЧНІВСЬКОЮ МОЛОДДЮ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ ЗИМОВИХ КАНІКУЛ

І. Безпека дорожнього руху

1. Обов’язки та права пішоходів
   1. Пішоходи повинні рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках,

тримаючись правої сторони.

Якщо немає тротуарів, пішохідних доріжок, по яких йти неможливо,

пішоходи можуть рухатися по велосипедній доріжці, тримаючись правої сторони, не затримуючи рух на велосипедах і мопедах, або в один ряд по узбіччю, а у разі його відсутності – по краю проїжджої частини дороги – назустріч руху транспортних засобів. При цьому треба бути обережним і не заважати іншим учасникам дорожнього руху.

1. За межами населених пунктів пішоходи, що пересуваються по

узбіччю чи краю проїжджої частини, повинні йти назустріч руху транспортного засобу.

1. У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості пішоходи

повинні вжити заходів для того, щоб чітко виділити себе на проїжджій частині або узбіччі.

1. Пішоходи повинні переходити проїжджу частину по пішохідних

переходах (підземних, наземних), а у разі їх відсутності на перехрестях – по лініях тротуарів або узбіч.

1. Якщо в зоні видимості немає переходу або перехрестя, а дорога має

не більш трьох смуг руху для обох його напрямків, дозволяється переходити її під прямим кутом до краю проїжджої частини та у місцях, де дорогу добре видно з двох сторін і лише після того, як пішохід оцінить відстань до транспортного засобу, який наближається, його швидкість і впевниться у відсутності безпеки.

1. У місцях, де рух регулюється, пішоходи повинні керуватися

сигналами регулювальника або світлофора.

1. Пішоходи, які не встигли перейти через дорогу, повинні

перебувати на островці безпеки або лінії, що розділяє транспортні потоки протилежних напрямків, і можуть продовжувати перехід лише переконавшись у безпеці подальшого руху.

1. Перед виходом на проїжджу частину з-за транспортних засобів, які

стоять, пішоходи повинні впевнитись у відсутності транспортних засобів, які наближаються.

1. Чекати транспортний засіб пішоходи повинні на тротуарах,

посадочних майданчиках, а там де вони відсутні – на узбіччі, не створюючи перешкод для дорожнього руху.

1. На трамвайних зупинках,  необладнаних посадочним

майданчиком, пішоходам дозволяється виходити на проїжджу частину тільки після зупинки трамвая.

1. Пішохід має право:

а) переходити проїжджу частину позначеними нерегульованими

пішохідними переходами, а також регульованими переходами, за наявності на те відповідного сигналу регулювальника або світлофора.

1. Пішоходам забороняється:

а) виходити на проїжджу частину, не впевнившись у відсутності

небезпеки для себе та інших учасників руху;

б) переходити проїжджу частину поза пішохідним переходом, якщо є

розділювальна смуга або дорога має чотири та більше смуг для руху в обох напрямках, а також у місцях, де встановлено огородження;

         в) затримуватися й зупинятися на проїжджій частині, якщо це не пов’язано із забезпеченням безпеки дорожнього руху.

         1.13. У разі причетності пішохода до дорожньо - транспортної пригоди він повинен надати можливу допомогу потерпілим, повідомити органи міліції про пригоду та необхідні дані про себе, перебуваючи на місці до прибуття працівників міліції.

2. Обов’язки і права пасажирів
   1. Пасажирам дозволяється здійснювати посадку (висадку) після

зупинки транспортного засобу лише зі спеціально об лаштованого майданчика, а в разі відсутності такого майданчика – тротуару чи узбіччя, якщо це можливо, то з крайньої смуги проїжджої частини (але з боку суміжної смуги для руху) за умови, що це буде безпечно та не створить перешкод іншім учасникам руху.

1. Пасажири, користуючись транспортним засобом, повинні:

а) сидіти або стояти (якщо це дозволено) в призначених для цього

 місцях, тримаючись за поручень або інше пристосування;

б) під час пересування на транспортному засобі, обладнаному

 ременями безпеки, бути пристебнутими, а на мотоциклі – у застебнутому шоломі.

1. Пасажирам забороняється:

а) під час руху транспортного засобу відвертати увагу водія від

керування та заважати йому в цьому;

         б) відчиняти двері транспортного засобу, не переконавшись, що він зупинився біля тротуару, посадочного майданчика, краю проїжджої частини або узбіччя;

         в) перешкоджати зачиненню дверей та використовувати для їзди підніжки й виступи транспортних засобів;

         г) стояти під час руху в кузові вантажного автомобіля, сидіти на бортах, на вантажі, який розміщений на рівні або вище бортів.

2.4. У разі дорожньо – транспортної пригоди пасажир повинен надати можливу допомогу потерпілим і повідомити про транспортну пригоду відповідні органи.

2.5. Пасажир  під час користування транспортними засобами має право на:

         А) безпечне перевезення себе і багажу;

         Б) відшкодування завданих збитків;

         В) отримання своєчасної і точної інформації про умови і порядок руху.

3. Вимоги до водіїв мопедів і велосипедів
   1. Мопеди і велосипеди повинні бути обладнані світлоповертачами: з переду – білого кольору, по бокам – помаранчевого, ззаду – червоного.
   2. Для руху в темну пору доби та в умовах недостатньої видимості на мопеді необхідно увімкнути освітлення, а на велосипеді ліхтар (фару).
   3. Водії мопедів і велосипедів, рухаючись групами, повинні їхати один за одним, щоб не заважати іншим учасникам дорожнього руху.

Колона велосипедистів, що рухається по проїжджій частині, повинна бути розділена на групи по 10 велосипедистів з відстанню між групами 80-100 м.

1. Водії мопедів і велосипедів можуть перевозити лише такі вантажі, які не заважають керувати транспортним засобам і не створюватимуть перешкод іншим учасникам дорожнього руху.
2. Якщо велосипедна доріжка перетинає дорогу за перехрестям, то водії мопедів і велосипедів зобов’язані дати дорогу іншим транспортним засобам, що рухаються по дорозі.
3. Водіям мопедів і велосипедів забороняється:

а) керувати мопедом (велосипедом) з несправними гальмами і звуковим сигналом, а також без  освітлення у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості;

б) рухатися по проїжджій частині, коли поруч є велосипедна доріжка;

в) рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках (крім дітей на дитячих велосипедах під наглядом дорослих);

г) під час руху триматися за інший транспортний засіб;

д) їздити, не тримаючись за руль та знімати ноги з педалей (підніжок);

е) перевозити пасажирів, за винятком дітей до 7-річного віку, на додатковому сидінні, обладнаному надійно закріпленими підніжками;

є) буксирування мопедів і велосипедів;

ж) буксирування причепа, крім того, який призначений для експлуатації з цим транспортним засобами.

ІІ. Безпека на воді та на льоду

1. Правила поведінки на льоду взимку

1.1. Забороняється виходити на недостатньо міцний лід.

1.2. Граючись снігом, треба бути дуже обережним. Кинута в людину сніжка може завдати чималих травм: обмерзла кригою сніжка не тільки травмуватиме людину, але й розіб’є віко.

1.3. Не грайте у хокей шайбами і клюшками, які зробили самі.

1.4. Дозволяється кататися на ковзанах тільки на міцному льоду, який не має розщілин.

1.5. Під час сильних морозів треба слідкувати, щоб не було відморожених рук, ніг, вух. Після переохолодження, негайно знайти тепле приміщення.

1.6. Особі, яка провалилась під лід, необхідно подати мотузку, дошку, одяг, не підходячи близько до неї. Якщо лід крихкий, треба лягти на нього. Не поспішаючи, треба допомогти постраждалому вибратися з води.

2. Рятування потопаючого

2.1. Щоб уникнути нещасних випадків на воді та попередити травматизм під час купання, треба заздалегідь навчити дітей плавати.

2.2. Допомогу людині, яка тоне, може надати будь-яка особа, яка вміє добре плавати. Якщо людина тоне, подивитися, чи не маєте ви під рукою рятувальних засобів – рятувального кола, палки, дошки, м’яча, мотузки, які можна кинути. Рятувальник повинен швидко роздягнутися, визначити, некраще увійти у воду і пливти до особи, яка тоне.

2.3. Якщо течія річки відносить постраждалого, треба спочатку пробігти берегом річки, а потім увійти у воду нижче за течією.

2.4. о постраждалого треба підпливати обережно, ззаду. Якщо це не можна здійснити, то треба за 2-3 м наблизитися до нього, пірнути, схопити за коліна і повернути до себе спиною.

2.5. Якщо постраждалий захопив рятувальника і цім заважає рухам, необхідно затримати його одним із засобів:

- для звільнення від захвату за руки, треба звільнитися одним махом своїх рук  у бік великих пальців рук постраждалого;

- для того, щоб звільнитися від захвату двома руками, треба упертися ногами у груди або плече постраждалого й сильно відштовхнутися;

- для звільнення від захвату за шию або торс рятувальник однією рукою впирається у підборіддя потопаючого, рукою відштовхує його голову назад, а другою рукою підтримує його поперек.

2.6. Якщо потопаючий занурився під воду, необхідно пірнути, наблизитися до нього, схопити за волосся, витягнути на поверхню й транспортувати до берега.

3. Надання допомоги врятованому

3.1. Витягнути постраждалого з води та негайно відправити кого-небудь за лікарем.

3.2. До прибуття лікаря необхідно надати постраждалому першу допомогу.

3.3. Якщо постраждалий втратив свідомість але є дихання та пульс, треба піднести до носа ватку з нашатирним спиртом, розтерти тіло.

3.4. Взимку або холодну погоду треба постраждалого відправити у приміщення, палатку чи машину, зняти мокрий одяг, зробити компрес з одеколону, води або спирту, надіти сухий одяг, напоїти гарячим чаєм або кавою.

3.5. Якщо  постраждалий знепритомнів, треба зробити штучне дихання або зовнішній масаж серця. Штучне дилиння та зовнішній масаж серця треба робити послідовно, доки постраждалий почне дихати сам і негайно відправити у лікарню.

          ІІІ. Безпека в побуті

1.Попередження побутового травматизму

1.1. Правила користування газовими приладами:

- газові прилади зберігати у робочому, чистому стані. Не допускати до них дітей дошкільного віку, осіб, які не пройшли інструктаж або осіб, які знаходяться в нетверезому стані;

- перед увімкненням приладів необхідно перевірити приміщення, а під час їх роботи відкрити кватирки або фрамуги;

- після користування газовим приладом закрити крани на ньому та газопроводі, а також вентиль газового балону;

- у разі появи запаху газу негайно припинити користування газовим приладом, закрити крани, не запалювати вогонь, не палити, не вмикати світло, не користуватися електроприладами, не провітрювати помешкання, терміново викликати аварійну службу  «104»;

- забороняється залишати без нагляду працюючи газові прилади.

1.2. Забороняється користуватися горілками для обігрівання кімнат.

1.3. Правила електробезпеки та безпечного користування електроспоживачами:

- не працювати близько біля відкритих струмопровідних частин;

- не підходити і не відкривати шафи, ящики, в яких знаходиться електрообладнання, не захаращувати доступу до них;

- не вмикати кнопки, рубильники, пускачі сторонніми предметами;

- не торкатися до обігрівальних струмопровідних проводів і незахищених частин електрообладнання;

- не користуватися розбитими розетками, несправними штепсельними вилками;

- під час вмикання або вимикання штепсельної вилки її потрібно тримати за корпус, а не за шнур.

- забороняються працювати на обладнанні, де відсутнє передбачене захисне заземлення;

- не використовувати шнури, проводи з ушкодженою ізоляцією або обплетенням;

- забороняються вмикати в розетку провід без штепсельної вилки;

- забороняються залишати без нагляду включені в мережу електронагрівальні прилади.

1.4. До роботи з електрифікованим інструментом допускаються особи, які пройшли спеціальне навчання.

1.5. Наявність напруги можна визначити за допомогою показника напруги або вольтметра. Застосування контрольних ламп забороняється.

1.6. На час перерви в електропостачанні відключити всі включені споживачі.

1.7. У разі появи пожежі на електроустановках негайно вимкнути їх з мережі й розпочати гасіння пожежі сухим піском або вуглекислотним вогнегасником. Застосування води для гасіння пожежі в електроустановках забороняється.

1.8. Про всі випадки незначного удару при доторканні до обладнання або металевих конструкцій повідомити відповідну службу.

ІV. Правила поведінки у разі виникнення аварійних ситуацій, стихійних лих і нещасних випадків

1.1. У разі виникнення аварійних ситуацій, які можуть призвести до нещасних випадків, робота, відпочинок припиняється до з’ясування й усунення причин виникнення цих ситуацій.

1.2. Про появі запахів горілого вимкнути апаратуру, повідомити керівника.

1.3. У разі виникнення пожеж, інших стихійних лих слід організовано, без паніки залишити місце.

1.4. Для виклику пожежної команди необхідно зателефонувати за номером 101, для виклику швидкої допомоги 103.

1.5. Про всі випадки аварійних ситуацій, аварій, нещасних випадків треба повідомити органи місцевого самоврядування , місцеві органи міліції, штаб ЦЗ (у разі необхідності).

1.6. У разі виникнення надзвичайних ситуацій природного характеру (землетруси, повені, затоплення, паводки, снігові лавини) населення буде оповіщено сигналом «УВАГА ВСІМ!», яке супроводжуватиметься завиванням сирени, виробничими гудками та іншими сигнальними засобами.

2. Дії під час  землетрусу:

- зберігати спокій, уникати паніки;

- діяти негайно, тільки будуть відчутні коливання ґрунту або споруди, головна небезпека – це предмети й уламки, що падають;

- швидко залишити будинок і відійти від нього на відкрите місце, якщо ви перебуваєте на першому, другому поверсі;

- негайно треба залишити кутові кімнати, перейти та стати в отворі внутрішніх дверей, подалі від вікон і важких предметів;

- вибігати з будинку швидко, але обережно, остерігаючись уламків, електричних дротів тощо;

 - швидко відійти від високих споруд, шляхопроводів, мостів і ліній електропередач;

- зупинитися, якщо ви їдете автомобілем, відчинити двері та залишатись в автомобілі до припинення коливань;

- якщо поблизу є постраждалі, сповістити про них рятувальників та надати, якщо можливо, допомогу.

3.  Дії під час раптового затоплення, повені, паводка:

- зберігати спокій, уникати паніки;

- швидко збирати документи, коштовності, ліки та необхідні речі;

- надати необхідну допомогу маленьким дітям, інвалідам та людям похилого віку, які підлягають евакуації в першу чергу;

-  перед виходом з будинку вимкнути електрику та перекрити газ, загасити вогонь у грубах, печах, закрити вікна та двері. Якщо є час - зачинити вікна та двері першого поверху дошками;

- негайно треба залишити зону затоплення;

- піднятися на верхні поверхи. Якщо будинок одноповерховий, піднятися на горище;

- до прибуття допомоги залишатися на верхніх поверхах, дахах, деревах, сигналізуючи рятівникам, щоб вони мали можливість швидко вас знайти;

- надати, якщо можливо, допомогу потерпілим;

- потрапивши у воду, зняти з себе важкий одяг взуття, відшукати поблизу предмети, якими можна скористатися для порятунку до одержання допомоги;

- не переповнювати рятувальні засоби (катери, човни, плоти тощо).

4. Дії у разі сходження снігової лавини:

- зберігати спокій, уникати паніки, за необхідності надати допомогу потерпілим дітям, людям, які знаходяться поруч;

- почувши шум снігової лавини, негайно заховатися за скелю, дерево, лягти на землю, захистивши руками голову, притиснувши коліна до живота, орієнтуючи своє тіло за рухом лавини і дихаючи через одяг;

- коли лавина захопила і зносить, спробувати виконувати плавальні рухи, створивши простір навколо обличчя та грудної клітини – це допоможе диханню, коли зупиниться снігова лавина;

 - не панікувати і не дозволяти собі заснути, пам’ятаючи про те, що вас шукають і врятують впродовж деякого часу.

5. Дії під час стихійного лиха:

- зберігати спокій, уникати паніки, за необхідності надати допомогу інвалідам, дітям та сусідам, зачинити вікна та відійти від них подалі, загасити вогонь у грубах, вимкнути електро- та газопостачання. Зберігати документи, одяг, найбільш необхідні та цінні речі, продукти харчування на декілька днів, питну воду, медикаменти, ліхтарик, приймач на батарейках;

- перейти у безпечне місце, сховатись у внутрішніх приміщеннях – коридорі, ванній кімнаті, коморі, погребі. Ввімкнути приймач, щоб отримувати інформацію. Не переходити в іншу споруду, не користуватися ліфтами – це небезпечно. Електромережу можуть раптово вимкнути;

- обминати великі споруди, хиткі дерева, будинки з хитким дахом, якщо стихійно лихо застало вас на вулиці. За можливості заховатися в підвалі найближчого будинку;

- на відкритій місцевості треба щільно притиснутися до землі, на дно яру, канави, захищаючи голову одягом або гілками дерева;

- зупинитися, якщо ви їдете автомобілем, вийти і сховатися у підвалі міцної споруди;

 - уникати споруд підвищеного ризику – мостів, естакад, трубопроводі, ліній електропередач, водоймищ тощо.

 У разі виникнення надзвичайних ситуацій з викидами радіаційних та екологічно небезпечних речовин населення після сигналу «УВАГА ВСІМ!» буде оповіщено мовною інформацією «РАДІАЦІЙНА НЕБЕЗПЕКА!» або «ХІМІЧНА НЕБЕЗПЕКА!».

         Почувши цей сигнал, потрібно негайно увімкнути радіо, телевізор і слухати повідомлення місцевих органів влади та штабу цивільної оборони з надзвичайних ситуацій. Протягом усього періоду ліквідації наслідків стихійних лих, аварій та катастроф – усі ці засоби обхідно тримати постійно увімкненими.

V. Правила надання першої (долікарської) допомоги

1.1. Швидкість дій – вирішальна роль долікарської допомоги.

1.2. Якщо у потерпілого немає дихання, не б’ється серце, відсутній пульс – це ні в якому разі не означає припинити дії щодо оживлення постраждалої особи.

1.3. Висновок про смерть робить лише лікар.

1.4. У разі нещасного випадку треба одягнути потерпілого, викликати лікаря або швидку допомогу й надати потерпілому першу медичну допомогу:

- при ударі – забезпечити потерпілому спокій, поклавши на забите місце холодний компрес на 6 годин;

- при вивихах – покласти підтримуючу пов’язку, на уражене місто – холодний компрес, без лікаря суглоби не вправляти;

- при розтягненні м’язів і зв'язок – накласти тугу пов’язку, забезпечити потерпілому спокій;

- при запорошенні очей твердими  частинами – покласти на око м’яку пов’язку та негайно відправити потерпілого до медпункту;

- при запорошенні очей хімічними речовинами – промити їх чистою водою в напрямку від вуха до носа;

- при попаданні на тіло кислот –обпечене місце обробити 2% розчином соди (1 чайна ложка на стакан води);

- при попаданні на тіло лугів – промити уражене місце водою з оцтом;

- при порушенні цілісності шкіри – обробити навколо ураженого місця йодом чи зеленкою та зробити пов’язку.   Не слід торкатися рани руками, виймати з неї інородне тіло;

- при наявності кровотечі – накласти джгут або тугу пов’язку. Джгут накладають не більше як на 1,5-2 год.; 

- при втраті свідомості – розстебнути комір, пасок і відчинити вікна, винести потерпілого на свіже повітря, дати понюхати нашатирний спирт, обличчя та груди змочити холодною водою;

- при ураженні електричним струмом – звільнити потерпілого від струму, оцінити його стан і надати йому долікарську допомогу;

- при переломах – наложити шину так, щоб були надійно іммобілізовані два сусідні з місцем ушкодження суглоби (вище і нижче). При відкритих переломах – наложити на рану пов’язку;

- при зупинці дихання – зробити штучне  дихання;

- при опіках – обробити уражене місце спиртом, одеколоном. Не можна доторкатися до обпечених ділянок руками, не можна проколювати пухирі та відривати одяг. Опікову поверхню накривають чистою тканиною. При опіках очей електродугою треба робити примочки розчином борної кислоти;

- при отруєнні окисом вуглецю (чадний газ, дим, продукти горіння) – забезпечити потерпілого свіжим повітрям, звільнити його від одягу, який утруднює дихання, дати понюхати нашатирний спирт. На голову і груди потерпілого покласти холодний компрес;

- при отруєнні недоброякісною їжею, медикаментами, негайно промити шлунок. Для цього потерпілому потрібно дати 1-1,5 л теплої води і визвати блювання. Процедуру повторити 2-3 рази;

- при обмороженні – розтерти уражену ділянку тіла вовняною тканиною до почервоніння шкіри, давати пити гарячий чай або молоко. Не можна робити розтирання снігом;

VІ  Правила пожежної безпеки при підготовці та проведенні Новорічних свят

1. Вимоги безпеки під час проведення новорічних свят

1.1. Новорічну ялинку слід встановлювати на стійкій основі.

1.2. За відсутності в приміщенні електричного освітлення (під час можливого відключення тощо) святкування повинно проводитися тільки протягом світлового дня.

1.3. Ялинку не слід встановлювати в проходах, біля виходів, на шляхах евакуації.

1.4. Ілюмінація повинна бути виконана з дотриманням Правил улаштування електроустановок. У разі використання електричної освітлювальної мережі без понижуючого трансформатора на ялинці можуть застосовуватись гірлянди тільки з послідовним увімкненням лампочок напругою до 12 В; потужність лампочок не повинна перевищувати 25 Вт; електропроводка до лампочок ялинкової ілюмінації повинна бути виконана гнучкими проводами з мідними жилами; підключення гірлянд до мережі повинно виконуватись тільки за допомогою штепсельних з’єднань.

1.5. У разі виявлення несправності в ілюмінації (нагрів проводів, блимання лампочок, іскріння тощо) її слід терміново вимкнути.

1.6. Не дозволяється прикрашати ялинку целулоїдними іграшками, а також марлею та ватою, не просоченими вогнезахисною речовиною, застосовувати для ілюмінації ялинки свічки.

2.Заходи безпеки у поводженні з піротехнічними виробами

Через необережність при використанні піротехнічних виробів щороку фіксується чимало випадків травмування людей. Нерідко вибухонебезпечні предмети потрапляють до рук дітям. Палаючі ракети залітають на балкони квартир, розбивають шибки вікон у будинках. Найнебезпечніше те, що вогонь може спалахнути як миттєво, так і після тривалого тління, коли у приміщенні нікого не буде.

Щоб уникнути нещасних випадків, слід точно дотримуватися інструкції з використання піротехніки.

2.1. Використовувати піротехніку повинні дорослі люди, які добре розуміють наслідки її неправильного застосування.

2.2. При купівлі побутових піротехнічних виробів потрібно звернути увагу на наявність сертифікатів відповідності вимогам безпеки. Якщо вони відсутні, то реалізація та використання виробів заборонені.

2.3. Продавати піротехнічні вироби мають право тільки суб’єкти господарювання за наявності ряду відповідних документів, зокрема копії свідоцтва (довідки) про проходження спеціальної підготовки та допуску до роботи з піротехнічними виробами.

2.4. Продаж побутових піротехнічних виробів у спеціалізованих відділах (секціях) магазинів дозволяється тільки на верхніх поверхах і за умови виконання правил пожежної безпеки. На нижніх поверхах у вітринах і на стендах можуть розташовуватися лише муляжі.

2.5. Заборонено розміщувати відділи (секції) з продажу побутових піротехнічних виробів ближче 4 м від евакуаційних виходів.

2.6. Приміщення для продажу піротехнічних виробів повинні бути обладнані системами пожежної автоматики та забезпечені засобами пожежогасіння.

2.7. Побутові піротехнічні вироби повинні мати інструкцію із застосування українською мовою. Якщо її текст не вміщується на упаковці, то він має додаватися на окремому аркуші. Букви повинні бути чіткими та добре помітними.

2.8. Заборонено продаж піротехніки, яка не має або втратила ідентифікаційні ознаки, з простроченим терміном придатності або з простроченим гарантійним терміном, а також забракованої та без інструкції із застосування.

2.9. Реалізація побутових піротехнічних виробів на ринках не дозволена.

2.10. При зберіганні піротехніки, споживач повинен вжити заходів щодо унеможливлення безконтрольного доступу до неї неповнолітніх, а також можливості випадкової ініціалізації внаслідок використання відкритого вогню, куріння, дії нагрівальних приладів тощо.

2.11. Застосування піротехнічних виробів повинно здійснюватися відповідно до інструкції. Не можна використовувати їх у зоні, забороненій рішеннями органів місцевого самоврядування.

2.12. Користуватися піротехнічними виробами можна на відстані не ближче 50-ти метрів від будівель та споруд, а від АЗС чи інших вогненебезпечних об’єктів — на відстані 100–150 метрів. Безпечна відстань, на яку необхідно відійти після підпалювання ґніту, повинна становити не менше 10 м.

2.13. Після приведення в дію піротехнічного виробу, незалежно від того спрацював він чи ні, не можна підходити до нього 15–20 хвилин (ґніт може ще повільно горіти, і тоді виріб дострілює).

2.14. Винні у порушенні порядку зберігання, торгівлі та використання піротехнічних виробів несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

2.15. При використанні піротехнічних виробів необхідно звернути увагу на таке:

— ракети летять вгору разом з дерев’яним стабілізатором, який часто помилково закопують у землю або примотують скотчем до дерев тощо. Такі ракети потрібно вкласти стабілізатором в надійно закріплену ємність і після цього підпалити ґніт;

— на більшості ракет ґніт закритий ковпачком жовтогарячого кольору або загорнутий у вологозахищений папір чи целофанову плівку. Тому потрібно звільнити ґніт від захисту. Якщо цього не зробити, при горінні в обмеженому просторі ґніт стане швидко горіти, що становитиме небезпеку для того, хто знаходиться поруч з ракетою;

— термін придатності феєрверка зазвичай не більше року, тому пороховий заряд злежується. Прострочена, а також волога продукція може вибухнути набагато раніше, ніж це передбачено заводом-виробником;

— на всіх «римських свічах» написана кількість зарядів, тому при їх використанні треба порахувати постріли, щоб переконатися, що виріб відпрацював цілком;

— феєрверки необхідно встановлювати на рівну поверхню, обклавши камінням, або прикріпити до вертикального кілка, адже ці вироби мають властивість підстрибувати й перевертатися під час вистрілювання.

2.16. Заборонено:

— використовувати вироби, які мають наявні дефекти: зіпсовані, підмочені, з тріщинами та іншими пошкодженнями корпусу або ґноту;

— розбирати вироби та піддавати їх механічним впливам;

— переносити в кишенях, під одягом;

— користуватися піротехнікою в нетверезому стані;

— кидати під ноги перехожим з вікон і балконів;

— запускати феєрверки з дахів будинків;

— курити при використанні піротехніки;

— сушити піротехнічні вироби, які відсиріли, на батареях опалення або печах;

— користуватися саморобними піротехнічними засобами;

— запалювати бенгальські вогні біля ялинки, при великому скупченні людей, біля дітей у маскарадних костюмах;

— підривати петарди в приміщенні, в покинутих будівлях, біля житла;

— цілитися хлопавкою в обличчя, стріляти в легкозаймисті предмети;

— намагатися повторно запустити піротехнічні вироби у випадку їх неспрацювання з будь-яких причин.