Методичні рекомендації керівникам шкіл

 щодо складання розкладу уроків

Методичні рекомендації (розклад уроків)

Розклад занять в освітній установі с одним із найважливіших і діючих видів планування навчально-виховної роботи, основним організаційним документом, що визначає роботу учнівського і вчи­тельського колективів, адміністрації і всієї школи в цілому.

У роботі з даного питання необхідно керуватися санітарними правилами і нормами.

При складанні розкладу необхідно враховувати, що праце­здатність учнів змінюється протягом дня і тижня (таблиці 1, 2); характерно, що вона залежить і від віку учнів.

                                               Таблиця 1

Найбільш продуктивні і непродуктивні уроки протягом дня

Класи	Продуктивні уроки	Непродуктивні уроки
1-2	1(↑), 2(↓),  4(↓)	3 (↑)
3-5	1 (↓), 2(↓), 3 (↓)	4 (↓)
6-7	1(↓), 2(↓), 5(↓)	4(↑), 6(↓)
8	1 (↑), 2(↓), 3(↓), 5(↓)	4(↑), 6 (↓)
9	1(↓), 2(↓), 3(↓), 5(↓)	4(↑),  6(↓)
10	1(↓), 2(↓), 3(↓), 5(↑), 6(↑)	4(↑)
11	1(↑), 2(↓), 3(↓), 4(↑), 5(↓), 6(↓)

Стрілки після цифр означають падіння (↓) чи зростання (↑) працездатності учня на відповідному уроці. Приміром, вираз «1 (↑)» означає, що працездатність учня на першому уроці зростає від його початку до кінця.

 

                                                 Таблиця 2

Продуктивні і непродуктивні дні протягом тижня

Класи	Сприятливі дні	Несприятливі дні
14	Вівторок, середа, четвер	Понеділок, п'ятниця, субота
5	Понеділок, вівторок	Середа-субота
6	Вівторок, четвер, п'ятниця, субота	Понеділок, середа
7-8	Вівторок, середа, четвер, су­бота	Понеділок, п'ятниця
9-11	Середа, четвер, п'ятниця	Понеділок, вівторок, субота

 

Серйозний вплив на рівень стомлюваності учнів протягом на­вчального дня виконує чергування уроків різного змісту і різних типів. Два уроки з одного предмета чи навіть уроки з двох близьких предметів швидше викликають стомлення, ніж уроки, розділені уроком з іншого предмета, не близькому їм.

Уроки з деяких предметів можна здвоювати:

•     російську мову і літературу (з 5-го класу);

•     літературу (10-11 класи);

•     алгебру і геометрію (з 6-го класу);

•     історію і суспільствознавчі предмети (з 9-го класу);

•     хімію і біологію (з 8-го класу);

•     фізику (за необхідності проведення практикуму в четвертій чверті в 9-му класі, в четвертій чверті другого півріччя в 10—11-х класах);

•     фізику й астрономію (11-й клас);

•     малювання і креслення (8-й клас);

•     фізкультуру (за необхідності проведення занять на лижах у третій чверті в 5-11-х класах);

•     трудове навчання (з 5-го класу).

Те саме стосується і чергування уроків з одного предмета про­тягом тижня. Воно має бути рівномірним за днями тижня, особливо у випадку предметів з малою кількістю навчальних годин.

 

У педагогічній практиці шкільні навчальні предмети за сту­пенем складності прийнято поділяти на чотири групи.

Група	Предмет
1	Українська та російська мови, математика, загальна біологія, фізика (9-11 кл.),іноземна мова
2	Природознавство, біологія (6—9 кл.), фізична географія, фізика (7-8 кл.), хімія, астрономія
3	Література, історія, суспільствознавство, економічна геогра­фія, креслення
4	Трудове навчання, образотворче мистецтво, музика, фізична культура, ОБЖ та основи здоров'я

 

Важким предметом для сприйняття учнів усіх вікових кате­горій є математика. Уроки з цього предмета бажано розподіляти на години більш високої працездатності.

Для кожного віку характерні свої особливості сприйняття навчального предмета. Наприклад, «важкими» предметами для різних паралелей класів є:

 

Клас	Предмети
2-3	Читання, природознавство
5	Історія, література, російська та українська мови
6-7	Географія, історія, біологія, література, фізика, російська та українська мови
8-9	Хімія, географія, іноземна мова, література
10	Хімія, географія, література, фізика
11	Література, хімія

 

На стомлюваність учнів дуже впливає ступінь психофізіоло­гічного напруження. Це такі фактори:

•     обсяг інформації, призначеної для сприйняття і наступної пере­робки, що повідомляється учням;

•     складність навчального матеріалу;

•     ступінь новизни навчального матеріалу;

•     тип уроку і його структура;

•     методична майстерність викладача;

•     емоційний стан учня;

•     ступінь інтересу до предмета;

•     взаємини класу і вчителя, учня і вчителя;

•     санітарний стан навчальних приміщень.

Гігієнічні вимоги до складання розкладу занять у школі пе­редбачають обов'язкове урахування динаміки зміни фізіологічних функцій і працездатності учнів протягом робочого дня і тижня, а також «труднощі» навчальних предметів і переваги статичного чи динамічного компонента під час занять.

 

Алгоритм складання розкладу занять

На першому етапі при складанні розкладу необхідно підготувати документацію:                                

1. Навчальний план освітньої установи.
2. Навчальні програми з предметів навчального плану освітньої установи.
3. Дані про кількість класів в освітній установі і розподіл їх за змінами (наказ).
4. Дані про наявність навчальних кабінетів і про закріплення їх за визначеними вчителями (наказ).

5.      Розподіл навчального навантаження вчителів за класами і гру­пами продовженого дня, за змінами у тижневих годинах (наказ).

6.      Розподіл класного керівництва (наказ).

7.      Список голів методичних об'єднань (наказ).

8.      Дані про вчителів, що займаються на заочних і вечірніх від­діленнях вищих навчальних закладів (особиста заява).

9.      Дані про вчителів, що займаються на курсах підвищення ква­ліфікації (наказ і особиста заява).

10.  Дані про вчителів, що є сумісниками.

11.  Дані про вчителів-сумісників (особиста заява).

12.  Дані про обов'язкові вільні дні (адміністрація, голова проф­спілкового комітету, голови методичних об'єднань тощо).

13.  Особисті побажання вчителів до розкладу уроків (особиста заява).

14.  Дані про розподіл класів на підгрупи при вивченні окремих навчальних курсів.

15.  Список класів і предметів, з яких необхідно передбачити в роз­кладі здвоювання уроків.

16.  Розклад дзвінків в освітньому закладі.

17.  Заготовлені форми таблиць (див. додаток).

Другий етап — заповнення таблиць.

Третій етап — складання розкладу:

1.        Розставляємо уроки вчителів-сумісників.

2.        Уроки вчителів, що з різних причин жорстко зафіксовані за днями тижня чи навіть за годинами дня.

3.        Уроки: